Перші морські кортики з'явились в XVI-XVIII ст. як короткоклинкова холодна зброя бойового призначення, котра не прикрашалась і використовувалось офіцерами флоту замість звичних шабель та шпаг як найбільш зручний варіант для бою в невеликих кубріках корабля. Кортик виготовлявся частіше із зламаної шпаги чи шаблі. Але така зброя використовувалась тільки як бойова і зовсім не мала вигляду красивого атрибуту для парадних мундирів.
На межі XVIII-XIX ст. кортик остаточно визначився як парадна зброя для морських кадетів, унтер-офіцерів та офіцерів. У кортика залишаються всі властивості колючо-ріжучої зброї. Він складається з клинка, руків'я та піхв. Носився кортик підвішений з лівого боку. При цьому підвіски портупеї мали різний вид і способи кріплення, що також надавало можливість вносити різноманітність. Більшу частину XIX століття кортик був зброєю виключно офіцерського складу - людей, які закінчили навчання в вищих морських військових закладах і відправлялись в морські експедиції. Висока вартість виготовлення кортиків зумовлювало їх носіння виключно цим військовим контингентом. Але в кінці XIX - на початку XX ст. з'являються нові матеріали і технології - ебоніт, пластмаси, нікелювання, тому процес виготовлення значно механізується і дешевшає. Це сприяло створенню передумов більшого поширення кортика серед військових не тільки морських спеціальностей.
З розвитком техніки з'являються нові війська - авіація і автомобільні частини. Вони теж отримали кортики, що практично не відрізнялись від морських, за виключенням таких деталей, як колір, руків'я і символіка на перехресті.
У деяких країнах кортики з'являються не тільки у військових, а й у державних службовців. Роль державного службовця, а саме митника стає в умовах швидко зростаючої торгівлі все більш і більш важливою. Саме за зовнішнім виглядом митника складалося враження про державу взагалі. Тому деякі країни приділяли формі митника значну увагу.
Із закінченням Першої світової війни на карті Европи з'явилось багато нових країн, які почали будувати свою державність, приділяючи підвищену увагу всім її атрибутам. В період між світовими війнами кортик як символ привілейованого положення офіцера або державного службовця в суспільстві набуває великого значення. І перш за все стає ознакою влади.
Для митної служби Чехословаччини був розроблений і впроваджений в 1932 році свій кортик. Після окупації Німеччиною частини Чехословаччини він без змін використовувався з 1939 по 1944 р. митною службою Словацької держави, тільки герб Чехословаччини на руків'ї змінився на герб Словаччини. Довжина кортика 37 см, клинок 24,5 см. Руків'я складалось з двох перламутрових накладок, які закріплялися на руків'ї за допомогою двох заклепок. Навершя руків'я являло собою зображення голови лева з короткою гривою, також були кортики з навершям з головою лева з довгою гривою. Піхви сталеві, обтягнуті темно-зеленою шкірою.
У 1935 р. і Німеччина прийняла для митних службовців кортик, який проіснував до 1942 р. Митна служба Німеччини мала два види кортиків. Один - для чиновників сухопутної митної служби, інший - для чиновників водної (морської, портової, річкової митниці). Вони відрізнялись між собою кольором кожуха піхв і латунними окантовками на піхвах та руків'ї. У сухопутних кожух та руків'я були темно-зеленими, а піхви та ефес - з білого металу; у водних - блакитне руків'я та піхви, прибор піхв і ефеса з жовтого металу.
Із закінченням Другої світової війни в переможених державах намагались знищити всі прояви та ознаки фашизму. В першу чергу це стосувалось нациської символіки, в тому числі і кортика. Японія і Німеччина повністю відмовились від використання кортика в своїх збройних силах і військово-морському флоті. Італія залишила кортик тільки для кадетів своїх численних військових і воєнізованих академій. Болгарія, Румунія, Угорщина, Польща і Чехословаччина прийняли кортики, створені під значним впливом радянського морського офіцерського кортика зразка 1945 року.
Останнім і єдиним дійсним на цей час є кортик слухачів Академії митної охорони Міністерства фінансів в Бергамо (Італія). Він був прийнятий у 1960 році і існує досі. Слід зазначити, що в Італії кортики є атрибутом форми виключно курсантів військово-морських сил і академій, прирівняних до військових.
Служба на державних кордонах завжди вважалась почесною і важкою. Митник (як і прикордонник) - перше уособлення держави для іноземця. Тому і форма в них має бути особлива, показна. Можливо, у майбутньому знайдеться місце для такого атрибуту як кортик і на українських митних мундирах. Нехай не для щоденного носіння, нехай для свят. Адже дань віковим традиціям - це завжди доречно.
| 
